Чи може бути прийнята на державну службу особа, проти якої було порушено кримінальну справу та звільнено від відбування покарання на підставі пункту?Відповідно до статті 12 Закону України «Про державну службу» не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які, зокрема, мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади. Частиною третьою статті 88 Кримінального кодексу України передбачено, що особи, засуджені за вироком суду без призначення покарання або звільнені від покарання чи такі, що відбули покарання за діяння, злочинність і караність якого усунута законом, визнаються такими, що не мають судимості. У разі проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців конкурсна комісія може враховувати наявну інформацію щодо судимості кандидата на зайняття посади державного службовця. (Закон України “Про державну службу”, Кримінальний кодекс України)

Які заходи повинні вживатися до державного службовця, якого рішенням суду визнано винним у порушенні вимог Закону України “Про боротьбу з корупцією”? Статтями 7, 8, 9 Закону України «Про боротьбу з корупцією» визначено, що особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за вчинення корупційних діянь, якщо вони не містять складу злочину, порушення спеціальних обмежень, встановлених для осіб, уповноважених на виконання функцій держави, а також за порушення вимог фінансового контролю тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу.Підставою для притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності є постанова суду, яка набрала чинності. Відповідно до статті 12 Закону України «Про боротьбу з корупцією» постанова суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за корупційні діяння або інші правопорушення, пов’язані з корупцією, у триденний строк направляється відповідному державному органу для вирішення питання згідно з чинним законодавством. Таким чином, постанова суду засвідчує, що особою, уповноваженою на виконання функцій держави, не дотримуються вимоги, пов’язані із проходженням державної служби, передбачені статтею 16 Закону України «Про державну службу», в частині вчинення дій, передбачених статтями 1 і 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією».Відповідно до пункту 2 статті 30 Закону України «Про державну службу» державна служба припиняється у разі недотримання пов’язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 Закону України «Про державну службу». (Закону України «Про боротьбу з корупцією)

Чи має право державний службовець займатися ветеринарною практикою? Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.93 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» виконання працівником, крім своєї основної, іншої роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час, вважається сумісництвом. Згідно зі статтею 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права виконувати роботу на умовах сумісництва, крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики. Відповідно до статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» медична практика та ветеринарна практика є окремими видами господарської діяльності. Таким чином, Законом України «Про боротьбу з корупцією» не передбачено можливості державним службовцям займатися ветеринарною практикою та консультуванням з питань ветеринарної медицини на умовах трудового договору.(постанова Кабінету Міністрів України від 03.04.93 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»)

Чи може державний службовець викладати у вищих навчальних закладах або займатися іншою педагогічною діяльністю?Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про державну службу» державний службовець не має права вчиняти дії, передбачені статтями 1 і 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією». Згідно зі статтею 5 зазначеного Закону державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права виконувати роботу на умовах сумісництва, крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики. Відповідно до Переліку робіт, що не є сумісництвом, який додається до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.93 № 43, усі працівники, крім основної роботи та роботи за сумісництвом, мають право виконувати такі роботи, які відповідно до чинного законодавства не є сумісництвом, зокрема, педагогічну роботу з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік. Педагогічна робота допускається в робочий час з дозволу керівника державного підприємства, установи організації без утримання заробітної плати. Враховуючи викладене, державним службовцям дозволено здійснювати викладацьку роботу на умовах сумісництва та займатись педагогічною роботою з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік. При цьому тривалість роботи за сумісництвом, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 № 245 не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу. Ураховуючи викладене, державні службовці мають право здійснювати викладацьку роботу у вільний від основної роботи час та займатися педагогічною роботою не більш як 240 годин на рік з дозволу керівника. (Закони України «Про державну службу» та «Про боротьбу з корупцією»)

Чи може державний службовець викладати у вищих навчальних закладах або займатися іншою педагогічною діяльністю? Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про державну службу» державний службовець не має права вчиняти дії, передбачені статтями 1 і 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією». Згідно зі статтею 5 зазначеного Закону державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права виконувати роботу на умовах сумісництва, крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики. Відповідно до Переліку робіт, що не є сумісництвом, який додається до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.93 № 43, усі працівники, крім основної роботи та роботи за сумісництвом, мають право виконувати такі роботи, які відповідно до чинного законодавства не є сумісництвом, зокрема, педагогічну роботу з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік. Педагогічна робота допускається в робочий час з дозволу керівника державного підприємства, установи організації без утримання заробітної плати. Враховуючи викладене, державним службовцям дозволено здійснювати викладацьку роботу на умовах сумісництва та займатись педагогічною роботою з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік. При цьому тривалість роботи за сумісництвом, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 № 245 не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу. Ураховуючи викладене, державні службовці мають право здійснювати викладацьку роботу у вільний від основної роботи час та займатися педагогічною роботою не більш як 240 годин на рік з дозволу керівника. (Закони України «Про державну службу» та «Про боротьбу з корупцією»)

Хто приймає рішення про проведення службового розслідування? Відповідно до пункту 2 Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.00 № 950, рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, Першим віце-прем’єр-міністром України, керівником державного органу (посадовою особою), що призначив на посаду державного службовця, стосовно якого має проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює державний службовець, а у разі безпосереднього звернення до Головдержслужби державного службовця рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником Головдержслужби України. (Постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.00 № 950)

У яких випадках можна присвоїти ранг державного службовця та якими нормативно – правовими актами необхідно користуватися при розгляді питання присвоєння рангу державного службовця? Ранги державним службовцям присвоюються у таких випадках:
- одночасно із прийняттям на державну службу або призначенням на вищу посаду;
- після відпрацювання двох років на займаній посаді (присвоюється черговий ранг в межах відповідної категорії посад);
- достроково за виконання особливо відповідальних завдань (присвоюється черговий ранг у межах відповідної категорії посад);
- у разі призначення на посаду вищої категорії (присвоюється ранг у межах категорії посад, яку зайняв державний службовець);
- при звільненні з державної служби у зв'язку з виходом на пенсію (за сумлінну працю державному службовцю може бути присвоєно черговий ранг поза межами відповідної категорії посад, якщо він має найвищий ранг у цій категорії посад). При розгляді питання, щодо присвоєння рангу державного службовця необхідно користуватися такими нормативно – правовими актами:
- Закон України “Про державну службу”;
- Положення про ранги державних службовців, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.1996 р. № 658;
- Методичні рекомендації щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 1996 р. N 658 „Про затвердження Положення про ранги державних службовців”, затверджені наказом Головного управління державної служби України 31.03.06 № 106.

Чи включається час навчання в аспірантурі Національної академії державного управління при Президентові України з відривом від виробництва до стажу державної служби? Обчислення стажу державної служби здійснюється відповідно до Закону України “Про державну службу”, Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.94 № 283, та додатку до нього. Відповідно до пункту 3 зазначеного Порядку час навчання в аспірантурі або докторантурі Національної академії державного управління при Президентові України з відривом від роботи включається до стажу державної служби, якщо до вступу в аспірантуру або докторантуру аспірант чи докторант перебував на державній службі і після закінчення навчання повернувся на державну службу. (Постанова Кабінету Міністрів України від 03.05.94 № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби")

Чи має право державний службовець на включення попереднього наукового стажу до стажу державної служби? Обчислення стажу державної служби здійснюється відповідно до Закону України “Про державну службу”, Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.94 № 283, та додатку до нього. Зазначеним Порядком встановлено, що до стажу державної служби включається стаж наукової роботи, набутий в державних установах, організаціях, закладах на посадах, визначених переліком посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.04 № 257, незалежно від наявності перерв у роботі. Документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи. При обчисленні стажу необхідно враховувати, що відповідно до статті 1 Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” науково-дослідна (науково-технічна) установа – юридична особа незалежно від форми власності, що створена в установленому законодавством порядку, для якої наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт. (Закон України "Про наукову та науково-технічну діяльність", постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.94 № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби та, від 04.03.04 № 257 “Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”)

На кого покладено вирішення питань обчислення стажу державної служби? Згідно з Типовим положенням про кадрову службу органу виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.96 № 912, обчислення стажу роботи та стажу державної служби належить до компетенції відповідного кадрового підрозділу державного органу, з яким державний службовець перебуває чи перебував у трудових відносинах. Кадрова служба на підставі вивчення записів у трудовій книжці та інших документів, а також застосування нормативно-правових актів з питань державної служби має самостійно робити висновок щодо обчислення стажу державної служби, який не буде суперечити чинному законодавству. (Постанова Кабінету Міністрів України від 02.08.96 № 912 "Про затвердження Типового положення про кадрову службу органу виконавчої влади")

Чи має право на отримання пенсії державного службовця особа, яка на момент досягнення пенсійного віку не працює на посаді, віднесеній до посад державних службовців? Відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” (у редакції Закону від 16.01.03 № 432-ІV) на отримання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством віку перебування на державній службі, за наявності загального трудового стажу для чоловіків – не менше 25 років, для жінок – не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби – не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Посади державних службовців, віднесені до відповідних категорій посад державних службовців, визначені статтею 25 зазначеного Закону. Віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у статті 25 Закону України “Про державну службу”, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом. Таким чином, для призначення пенсії державного службовця особа повинна працювати на посадах, які статтею 25 зазначеного Закону або актами Кабінету Міністрів України віднесені до категорій посад державних службовців. Крім того, така особа повинна набути статусу державно службовця, тобто, після прийняття Закону України “Про державну службу” повинна працювати на посадах державних службовців, прийняти Присягу державного службовця і їй має бути присвоєно ранг державного службовця, про що робиться відповідний запис у трудовій книжці. (Закон України "Про державну службу")З якого моменту змінюється розмір надбавки за вислугу років? Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.94 № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби" надбавка за вислугу років обчислюється за фактично відпрацьований час виходячи з посадового окладу з урахуванням доплат за ранг і залежно від стажу державної служби, визначеного відповідно до Закону України “Про державну службу” та зазначеного Порядку і додатку до нього. Державним службовцям, у яких протягом календарного місяця виникло право на підвищення надбавки за вислугу років, розмір надбавки змінюється з дня набуття права на підвищення. (Постанова Кабінету Міністрів України від 03.05.94 № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби")

Чи зараховується робота за цивільно-правовою угодою до стажу державної служби?Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір – угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. Згідно із листом Міністерства праці та соціальної політики України від 26.12.03 № 06/1-4/200 (щодо застосування трудових договорів та договорів підряду) за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо. Відповідно до вказаного листа цивільно-правовий договір – це угода між громадянином і організацією (підприємством тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство, що не вважається працевлаштуванням. Законом України “Про державну службу” не передбачено контрактної форми прийняття на посади державних службовців, дія цього Закону на осіб, прийнятих на умовах контракту на роботу до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, не поширюється. Особи, прийняті на роботу за цивільно-правовими угодами, не обіймають посад в органах державної влади та органах місцевого самоврядування і не приймають Присяги державного службовця, їм не присвоюється ранг державного службовця, а отже, і не зараховується робота за цивільно-правовою угодою до стажу державної служби. (Закон України "Про державну службу”, Кодекс законів про працю України, лист Міністерства праці та соціальної політики України від 26.12.03 № 06/1-4/200 щодо застосування трудових договорів та договорів підряду,)

Чи має право державний службовець на виплату грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів, якщо вона не була йому вчасно виплачена?Відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів. Обов’язковою умовою для виплати вказаної допомоги є вихід державного службовця на пенсію державного службовця відповідно до Закону України „Про державну службу”. Враховуючи викладене, грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів виплачується при фактичному виході на пенсію державного службовця і звільненні з державної служби у зв’язку з виходом на пенсію. При дотриманні зазначених умов, грошова допомога державному службовцю, якому вона не була йому вчасно виплачена, може бути виплачена органом, з яким такий державний службовець перебував у трудових відносинах. Відповідно до статті 225 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися до комісії по трудових спорах у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати - без обмеження будь-яким строком. (Закон України "Про державну службу", Кодекс законів про працю України)

Чи мають право на отримання пенсії державного службовця особи, які вийшли на пенсію до набрання чинності Законом України "Про державну службу”?Відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” встановлена категорія осіб, яким може бути призначена пенсія державного службовця, зокрема, особам, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок – не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особам, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Особи, які досягли граничного віку і вийшли на пенсію до введення в дію Закону України “Про державну службу”, мають право на пенсійне забезпечення за цим Законом за умови, якщо станом на 01.01.94 вони перебували у трудових відносинах з державним органом на посадах, які в установленому порядку віднесені до категорій посад державних службовців. Таким чином, Законом України “Про державну службу” визначено вичерпне коло суб’єктів, які мають право на призначення пенсії державного службовця. Разом з тим, сфера дії цього Закону не розповсюджується на осіб, які працювали в державних органах колишнього СРСР та союзних республік і вийшли на пенсію до введення в дію зазначеного Закону (станом на 1 січня 1994 року не перебували на посаді державного службовця). Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Враховуючи викладене, правових підстав для призначення пенсії державного службовця особам, які вийшли на пенсію до введення в дію Закону України “Про державну службу”, відповідно до законодавства про державну службу, на жаль, не вбачається. (Стаття 58 Конституції України, Закон України “Про державну службу”)

Чи можна продовжувати працювати на посаді державного службовця після оформлення пенсії державного службовця із зниженим пенсійним віком до досягнення граничного віку перебування на державній службі?Відповідно до статті 23 Закону України “Про державну службу” граничний вік перебування на державній службі становить 60 років для чоловіків і 55 років для жінок. Статтею 30 зазначеного Закону передбачено, що однією з підстав припинення державної служби є досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби. Тому, до досягнення граничного віку перебування на державній службі особа, яка отримує пенсію, може бути прийнята і перебувати на посаді державного службовця на загальних підставах. (Закон України "Про державну службу")

Чи забороняється державному службовцю займатись педагогічною роботою в робочий час ?Відповідно до статті 16 Закону України “Про державну службу” державний службовець не має права вчиняти дії, передбачені статтями 1 і 5 Закону України “Про боротьбу з корупцією”, згідно з яким державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права займатись підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників або підставних осіб, бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, в якому вона працює, а також виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики). Перелік робіт, які не є сумісництвом, передбачені додатком до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 28.06.93 № 43. Згідно з пунктом 3 зазначеного Переліку не є сумісництвом, зокрема, педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік. Відповідно до пункту 12 вказаного додатку виконання педагогічної роботи допускається в робочий час з дозволу керівника державного підприємства, установи, організації без утримання заробітної плати. (Стаття 16 Закону України "Про державну службу", статті 1 і 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією", Положення "Про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій", затверджене наказом Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства юстиції, Міністерства фінансів України від 28.06.93 № 43)

Який порядок зарахування до стажу державної служби часу військової служби? У зв'язку з прийняттям Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" постановою Кабінету Міністрів України внесені зміни до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95 № 283, згідно з якими до стажу державної служби зараховується час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях. При цьому, до стажу державної служби державним службовцям зараховуються всі види військової служби, яку вони проходили у Збройних Силах, інших військових формуваннях України та колишнього СРСР. Підставою для зарахування до стажу державної служби часу військової служби є записи про проходження військової служби у військовому квитку або довідки, видані відповідним військовим комісаріатом, де особи перебувають на військовому обліку. (Закон України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" (в редакції від 18.06.99), постанова Кабінету Міністрів України від 03.05.94 № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби")